Поділитися

Годинник

Календар подій

Календар свят і подій. Листівки, вітання та побажання

Календар

«  Вересень 2019  »
ПнВтСрЧтПтСбНд
      1
2345678
9101112131415
16171819202122
23242526272829
30
Слушать онлайн радио

Орфографія

Система Orphus

Пошук

Наше опитування

Оцініть наш сайт
Всього відповідей: 62

Вхід на сайт

Статистика


Онлайн всього: 1
Гостей: 1
Користувачів: 0




Середа, 18.09.2019, 21:36
Вітаю Вас Гість | RSS
Чернігівський професійний ліцей деревообробної промисловості
Головна | Реєстрація | Вхід
Подорож у професію


Подорож у професію

Столяр. Виробник художніх виробів з дерева

Виготовлення художніх виробів з деревини є одним з найстародавніших видів декоративно-ужиткового мистецтва.

Деревина внаслідок значної міцності, зручності під час оброблювання, невеликої твердості, низької теплопровідності, природного кольору та малюнку текстури є основним матеріалом для виготовлення меблів – однієї з груп виробів ужиткового мистецтва та інших художніх виробів. Архітектурно-художнє оформлення виробів з деревини значною мірою визначає комфортабельність і художні якості приміщення та впливає на самопочуття і настрій людини. Конструкції з деревини зберігаються багато років. Деревину використовують при зведенні всіх видів виробничих, житлових, громадських будівель та споруд. З неї виготовляють дерев’яні будинки, елементи підлог, зокрема паркетних, плінтуси, наличники, віконні та дверні блоки, панелі, перегородки, тамбури тощо.

Столярно-будівельні вироби і деталі виготовляють на деревообробних підприємствах, де застосовуються напівавтоматичні та автоматичні лінії.

За своєю структурою деревообробні підприємства представляють складний комплекс різних  виробничих  частин. До складу такого підприємства, крім виробництва столярних виробів, можуть входити й інші виробництва (наприклад, лісопильне, фанерне, виробництво плитових матеріалів). Такі підприємства з комбінованими виробництвами називаються комбінатами (деревообробний комбінат - ДОК, лісопильно-деревообробний комбінат - ЛДК, меблевоскладальний комбінат - МСК). Якщо на підприємстві виготовляються тільки меблеві вироби, то його називають меблевою фабрикою (МФ) або меблевим комбінатом (МК).

Сучасні великі меблеві фабрики кооперуються з підприємствами своєї галузі (ДОК, ЛДК, МСК) на одній території. Це сприяє підвищенню рівня концентрації і спеціалізації виробництва, створює умови для автоматизації.

Первинною структурною одиницею промислового підприємства є робоче місце, де виконується відповідна операція виробничого процесу. Робочі місця, розміщені по технологічному потоку, складають відділки і цехи. Цехи є основними відокремленими ланками підприємства. Вони поділяються на основні і допоміжні. В основних цехах виконується технологічний процес даного виробництва, тобто виготовляється продукція. Столярно-меблеві підприємства мають такі основні цехи:

сушильний, розкрійний, верстатний (машинної обробки заготовок), опоряджувальний і складальний. Допоміжні цехи забезпечують роботу основних цехів. До них належать інструментальний, ремонтно-механічний та ін.  Для підвищення ефективності автоматизації важливе значення мають організація виробництва, удосконалення системи транспортування, застосування АСК - автоматичних систем керування виробництвом з використанням обчислювальної техніки.

Виготовлення будь-якого меблевого виробу відбувається у певній послідовності, починаючи від забезпечення сировиною, матеріалами, обладнанням та енергією  і кінчаючи готовим виробом.

Процес перетворення в умовах виробництва матеріалів у готову продукцію називається виробничим процесом. Основна частина виробничого процесу, яка безпосередньо пов'язана з перетворенням матеріалів у готову продукцію (починаючи від розкрою і кінчаючи готовим виробом), називається  технологічним процесом.

Науково і практично обґрунтовану систему прийомів і методів праці даного виробництва, що застосовуються для перетворення матеріалів у готову продукцію, називають  технологією виробництва.

Технологічний процес поділяється на стадії, а стадії - на операції.

Комплекс операцій, що охоплюють відповідний етап технологічного процесу, називають стадією (наприклад, розкрій, стругання).

Елементарна частина стадії технологічного процесу, яка виконується на певному робочому місці відповідним інструментом або на відповідному устаткуванні, називається технологічною операцією (наприклад, розкрій впоперек волокон, стругання площини).

Першою стадією технологічного процесу може бути сушіння або розкрій деревних матеріалів. Це залежить від виду виробництва і можливостей його кооперування з іншими підприємствами.

Розкрій матеріалів здійснюється ручними пилками або на круглопилкових та стрічкопилкових верстатах. Після розкрою маємо відрізки відповідних розмірів з припусками на обробку (стругання). Такі відрізки називаються чорновими меблевими заготовками (ЧМЗ).

Відповідною обробкою заготовок (фрезеруванням, струганням рубанками або на верстатах) їм надають правильної форми і розмірів.

Деревообробна промисловість України виробляє більш ніж 300 найменувань товарної продукції, яка поставляється як на внутрішній, так і зовнішній ринок. У галузі функціонує 240 підприємств різних форм власності.

Впродовж останніх років у галузі спостерігається стале зростання обсягів виробництва. Підприємствами різних галузей промисловості самостійно або за участю інвестиційних та консалтингових фірм розроблено та ініційовано на різних рівнях біля 250 інвестиційних проектів та пропозицій. Вони передбачають створення нових та реконструкцію діючих виробництв, розширення випуску конкурентоспроможної продукції, нарощення експортного потенціалу та введення в дію імпортозаміщувальних виробництв.

Деревообробна промисловість займає одне з провідних місць у становленні економічного розвитку багатьох європейських держав. Особливу роль відіграє дана галузь у розвитку України, багату на лісові ресурси. Аналізуючи зростаючу з року в рік кількість експонатів Українських виставок, можна із впевненістю твердити, що відсоток, насамперед, вітчизняних компаній, що плідно працюють у деревообробному секторі українського ринку, постійно збільшується.

 

Виробник художніх виробів з лози

Одну з перших шкіл для кустарів з виготовлення модних плетених виробів було відкрито у 90-х роках ХІХ ст. під Москвою (станція Голіцино) на кошти відомого мецената С.Г. Морозова.

У цей період активізується лозоплетіння в Україні, зокрема у Корсунь-Шевченківському. В місцеву школу були виписані з Франції та Німеччини кращі майстри художнього плетіння.

Наприкінці ХІХ – початку ХХ ст. виготовлення виробів із лози зосереджується у майстернях художніх промислів. Відкриваються школи й курси підготовки майстрів лозоплетіння. Славились лозоплетінням нинішні Київська та Чернігівська області. На Чернігівщині було споруджено лозопарильний завод. Це підприємство до 1940 року забезпечувало обкорованою лозою як місцеві артілі, так і постачало її на експорт у багато країн Європи й навіть за океан.

Виготовлення виробів з лози почало відроджуватися у 60–70-х  роках. Постійно діє школа підготовки майстрів художнього плетіння з лози в Ужгороді.  Конструюванням  нових виробів із лози тут займається спеціальна лабораторія рослинної сировини та конструкторсько - технологічного інституту, створена у 1967 році.

Технологія плетіння

Матеріал для плетіння – вербові прути. Їх існує близько 160 видів. Заготовляють прути весною – у квітні та восени – у жовтні й листопаді (за рік вони виростають до 2 м). Зрізують одно- або  дворічні пагони. Зберігають їх під снігом на відкритому повітрі або прив’язують у льоху. Кору знімають вручну чи за допомогою щемили. Прут інколи розщеплюють колунами на дві, три й чотири частини. Розколюється прут з торцевої широкої частини.

Для плетіння використовують також прут з не знятою корою, щоб зберегти природний колір кори: жовтий, червоний, коричневий або зелений. Перед роботою висушені прути зволожують, від чого вони знову набувають гнучкості й еластичності. Висохнувши у готовому виробі, матеріал стійко зберігає вигнуту форму. Щоб прути не висихали, їх кладуть у поліетиленовий мішок. Розмочені прути сплітають того самого дня, оскільки вони можуть вкритися чорними плямами. Для плетіння використовують також не деревні рослини – озерний очерет, звичайну тростину, широколистий рогіз, солому жита, пшениці, ячменю та інших злаків. Коріння сосни, ялини, ялиці товщиною 1-3 см. зрізують з викорчуваних дерев. З інших сплітають кошики, підставки, хлібниці тощо.

Робоче місце для плетіння – це стіл заввишки 65 см, шириною 60 см і  довжиною 80 см, низька табуретка. Інструменти для плетіння: Колотівка або легкий молоток потрібні для підбивання прутів. Жамка використовується для згинання прутів і надання їм потрібного нахилу. Можна послуговуватися також плоскогубцями. Шила – мале й велике – використовують для укріплювання ручок, плетіння дрібних виробів. Ножі використовують такі ж, як і в різьбленні.

Сучасними центрами виготовлення плетених виробів є Боромлянська лозомеблева фабрика Тростянецького р-ну Сумської обл., Хустське виробниче  об’єднання  художніх виробів  та  Іршавський  промкомбінат (Закарпатська обл.), Чернігівська експериментальна фабрика виробів з лози, Корсунь-Шевченківська фабрика плетених виробів (Черкаська обл.) тощо – понад 25 підприємств.

Асортимент сучасних плетених виробів широкій і різноманітний. Співіснують традиційні форми (кошики) і нові, що відповідають запитам сучасного споживача: дитячі люльки, підставки під вазони, хлібниці, фруктівниці, кошики для квітів, меблі, а також жіночі сумочки, декоративні килимки, панно, вази, серветки, цукерниці та інші вироби.

У 1950 році в Україні виготовляли 34,4 % загальної кількості плетених виробів, що випускали усі підприємства колишнього Радянського Союзу, в тому числі 65,1 % плетених меблів.

Нині далеко за межами України відома продукція Чернігівської фабрики лозових виробів. Підтримують і розвивають традиції лозоплетіння у Боромлі на Сумщині, Великій Багачці на Полтавщині, Корсунь-Шевченківському, на Волині, Хмельниччині, Хусті й інших містах на Закарпатті та багато інших. Розширюється мережа приватних підприємств з виробництва плетених виробів.

Для організації промислового виробництва плетених виробів певну зацікавленість має спрямоване вирощування якісної сировини необхідного сортименту за рахунок створення власних високопродуктивних промислових лозосировинних баз. Придатні для лозоплетіння різні види кущової верби ростуть по численних заплавах річок та інших водоймищ практично в усіх областях України. Широке застосування прутів кущових видів верби (лози) зумовлено порівняно з іншими видами  рослинної сировини потенційними можливостями  лози, щодо розширення асортименту виробів, організації як індивідуального, так і промислового виробництва з механізацією технологічних процесів. Із лозових прутів виготовляють різноманітні сувенірно-подарункові, господарські вироби і плетені меблі.

Штукатур. Лицювальник-плиточник. Маляр

Професія штукатура, як майже всі будівельні професії, є досить давньою. Археологічні дослідження одного з семи чудес світу - Єгипетських пірамід - виявили, що їх внутрішні стіни та стелі були оздоблені декоративною штукатуркою і мали унікальний багатокольоровий розпис.

Саме штукатурці живопис має завдячувати мистецтвом фрески — способу малювання, коли фарби наносили на вологу штукатурку. Техніка фрески була дуже поширена в іконографії, образи Старого на Нового Заповітів, портрети видатних діячів православної церкви, виконані у техніці фрески на штукатурці, прикрашають і зараз багато церков і соборів України.

Найвеличнішими з них є Софіївський собор, ансамблі Києво-Печерської лаври, Володимирський собор, Кирилівська та Андріївська церкви в Києві. Свою назву професія штукатура отримала від назви основного матеріалу, з яким доводиться мати справу будівельнику. Саме штукатури першими з опоряджувальників розпочинають оздоблювальний цикл на об'єкті будівництва. Штукатурка — це оздоблювальний шар, що наноситься на поверхню різних конструктивних елементів будівлі.

У стародавньому Вавілоні та Єгипті близько 2600 року до н. е. з’явилися справжні шедеври будівництва — Вавілонська вежа і піраміди.

За літописами. Піраміду вінчало висічене з червоного граніту верхів’я, яке не збереглося. Збереглись тільки частково лицювальні плити з білого вапняку.

Так вперше одержали відомості про стародавню професію лицювальника-плиточника.

Професія маляра, як майже всі будівельні професії, є досить давньою. Археологічні дослідження одного з семи чудес світу — Єгипетських пірамід — виявили, що їх внутрішні стіни на стелі мали унікальний багатокольоровий розпис. Вже 5 тисяч років тому у будівництві широко застосовувались малярні роботи, які серед оздоблювальних робіт на будівництві займали чи не важливіше місце.

Молодий штукатур; лицювальник-плиточник; маляр, який ще не має достатнього досвіду роботи, повинен бути готовим працювати бетонярем, машиністом піскоподавальних або просіювальних машин, сортувальних автоматів, пересувних розчинозмішувачів та розчинонасосів, пересувних штукатурних станцій і навіть підсобним робітником або транспортувальником. Щоб зарадити можливому безробіттю, досвідченому робітнику стануть у нагоді навички професії мозаїчника тощо.

                                                          

 

 


Copyright MyCorp © 2019